ТІЛО ЯК САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНА СИСТЕМА

Що людина робить «не так» стосовно своєї спини?

Перше: вистрибує зранку з ліжка, щойно розплющивши очі. Різка зміна горизонтального положення на вертикальне може призвести до мікротравми хребта, особливо у людей, що переступили тридцятирічний рубіж.

Друге: зранку люто робить зарядку — махи, нахили, присідання. Це не приносить обіцяного припливу енергії. Навпаки, за найменших проблем зі спиною всі види нахилів без розігріву м’язів вважаються травмонебезпечними вправами.

Третє: носить обтискувальний, скутий одяг і взуття на високих підборах. Це призводить до перенапруження міжхребцевих дисків і зв’язок, до зміщення центру ваги й, як наслідок, деформації хребта.

Важливо одягатися за погодою. М’язи особливо реагують на холод — рефлекторним скороченням, і відбувається зміщення хребців, що призводить до асиметрії тіла.

Тілесна асиметрія — причина хвороб. Органи «підвішені» на опорно-руховому апараті, і якщо він кривий, органам теж зле.

Через викривлення хребта і таза йде перекіс серця, нирок, печінки та інших органів. На тлі сколіозу відбувається перекручування органів і з’являється симптоматика.

Легеня підтиснута — працює не на повну силу, можливі застійні явища, пневмонії, запалення.
Серцева вісь трохи зсунута — це збільшує енерговитрати й за великих навантажень позначається на роботі серця.
Трохи скошена через проблеми в шийному відділі голова перетискає окремі судини, що її живлять, і за перепадів тиску чи температур (лазня, зміна погоди) маємо головні болі, гіпертонію.

А гіпертонія — головний бич сучасної цивілізації. Вона забирає життів утричі більше, ніж рак. У людей постійно болить спина, шия, поперек — це найпоширеніше явище. Особливо шия — річ тонка, анатомічно складна… Якщо в цій зоні є проблеми, перше, що потрібно, — зняти спазми глибинних м’язів шиї, тим самим знявши компресію з міжхребцевих дисків. Відбувається декомпресія хребтових артерій шиї, після чого відновлюється кровотік — і гіпертонія йде назавжди.

«Структурний масаж», «Міотенсивна техніка» справляються з цими проблемами — вони дають активну декомпресію. За їх застосування розвантажуються зв’язки під захистом м’язового корсета. Глибоке опрацювання м’язів сприяє потужному нагнітанню кровообігу — саме те, що потрібно тканинам, аби бути здоровими. У 95 %випадків гіпертонія виникає через перекіс шиї. За правильного застосування згаданих технік у роботі зі спиною, шиєю, попереково-крижовою зоною гіпертонія минає навіть у дев’яностолітніх старих. Недаремно кажуть: «Шия — усьому голова».

І лише у 5 % людей гіпертонія виникає з інших причин: збій гормонального балансу, пухлини, проблеми зі щитоподібною залозою. І все ж проблема зі щитоподібкою може мати анатомічні причини — порушення кровотоку, адже живиться вона саме від артерій у шиї — сонних, хребтових. Проте головна причина криється в регуляції залози. Коли м’язовими спазмами пережимаються хребтові артерії, порушується живлення гіпоталамуса, який і регулює діяльність щитоподібної. Багаторічна гіпертонія провокує інсульт, інфаркт — а річ може бути в спазмованій шиї, що веде до нестабільності шийних хребців.

Спричинити нестабільність може і сильний стрес, який тілом сприймається як небезпека: відбувається різкий спазм шийної мускулатури. А якщо до цього роками людина страждала на остеохондроз, то у 100 % випадків починаються проблеми — спазм порушує кровопостачання зв’язок, що утримують хребці, і вони практично лишаються без живлення. Коли за тиждень потроху «відпускає», навантаження переходить зі спазмованих м’язів на деградовані зв’язки, які вже не можуть, як раніше, утримувати хребці. Виникає нестабільність. Ліг спати — шия провисла, і якщо хребець нестабільний, відбувається здавлення артерії — далі стрибок тиску. Механізм простий: погіршується надходження крові до стовбура мозку, ромбоподібна ямка дає команду: «Мало кисню — підвищити подачу!» Серце учащує ритм, підвищує продуктивність і тиск, аби протиснути кров через «затискач» і збільшити приплив кисню до мозку. Це відбувається автоматично. Так починається гіпертонія. У цій ситуації додатково підключаємо цервіко-краніальну техніку.

Цервіко-краніальний масаж — ідеальна техніка для глибокого та ефективного розслаблення організму й зняття стресу. Це робота з шийним відділом хребта й черепом, а також додатково — з верхніми кінцівками, плечовою та лопатковою зонами. Під час масажу м’яко й делікатно, але водночас глибоко та детально опрацьовуються м’язи шиї та черепа. Вплив здійснюється як на шийний відділ загалом, так і на кожен хребець зокрема. Виконуються м’які мобілізаційні маніпуляції, що застосовуються в мануальній практиці: флексії, екстензії, ротації тощо. Така ретельна опрацювання максимально покращує кровообіг у зоні впливу, підвищує еластичність м’язових тканин і рухливість шиї. Техніка добра за дуже напружених м’язів, при головних болях, пов’язаних як із загальним, так і з локальним напруженням м’язів. Використовується як реабілітаційна та профілактична.

Опрацювання м’язів шиї й плечової зони практично відразу знімає стан загальної напруги, приносить полегшення й відчуття легкої рухливості шиї. Еластичність м’язів, відновлена під час масажу, покращує надходження крові до клітин тканин обличчя, підвищує кисневе насичення й живлення м’язових тканин обличчя та шкіри. Минають болі, обмеження рухливості шиї, застарілі спазми. Цервіко-краніальна методика — добра профілактика остеохондрозу шийного відділу. Її можна застосовувати як самостійно, так і фрагментарно в роботі косметолога з обличчям, а масажиста — з тілом. Процедура дуже м’яка, приємна, релаксувальна. Рекомендується за станів психічного виснаження чи стресу, знімає розумову втому та напруження очей. Результат — повний енергетичний балансусієї хребтової системи — від крижів до голови.

Організм влаштований так, що може сам розв’язувати свої проблеми — це самовідновлювальна система. Наше завдання — лише налагодити кровотік у стовбур мозку, аби відновити регуляцію і створити правильний режим руху.
Впливаючи на кістково-м’язовий апарат, можемо ліквідувати таке захворювання, як астма. Астматик — людина з уплощеною, високо піднятою діафрагмою, з задертою догори широкою грудною кліткою, з буквально випнутими легенями в надключичних ділянках. І, як правило, у астматиків у середостінні ще й діафрагмальна кила стравохідного отвору, з якою пов’язані гастрити, відрижки — теж наслідок будови тіла. Як бачимо, такі анатомічні особливості допомагають розвитку астми. А спусковим гачком є стрес…

У всіх у нас нереалізована енергія стресу — в суспільстві існує заборона на негативні емоції: не можна лаятися, битися, грюкати дверима, не можна навіть багровіти, червоніти й плакати. Усе треба тримати в собі. І коли людині з наведеними особливостями потрібно вдихнути, у неї вже там анатомічна межа. Тому й починаються спазми: «дихалки» бракує, ні вдиху, ні видиху…

Необхідно впливати через м’язи на загадкову астму. А гормональне лікування астми — це просто знищення глибоких м’язів: м’язів трахеї, м’язів, що регулюють дихання. Препарати, звісно, знімають спазм, але й «вимикають» м’язи. Спазм — це захисна функція. У такому разі потрібен особливий підхід, і нейрофізіологічна методика (а саме її перший рівень — нейроседативний масаж) чудово впорається з такими проблемами, впливаючи насамперед на саму причину стресу (про це була публікація в журналі «Косметолог» № 3/2011).

У кожного своя форма перекосів і, відповідно, ці системні перекоси охоплюють кожен елемент тіла і формують свої хвороби. Коли орган перекошений, змінюється його контакт з іншими органами. Омивна рідина перестає циркулювати. Він «склеюється». Починається спайковий процес. Порушення кровотоку й іннервації призводять до застійних явищ у органі, що викликає зашлакованість і закислення тканин, починають накопичуватися мікроби й ідуть млявоплинні запальні процеси.

Перше, що потрібно, — відновити й вирівняти тіло. Ядром усієї системи є таз і хребет — фундамент, від якого слід відштовхуватися, вирівнюючи людину. Саме тут розташований «метаболічний котел», від якого залежить робота всього організму. Тут необхідно застосовувати структурну остеопатію.

Друге — прибрати фіксуючі орган спайки методом вісцеральної остеопатії.

Третє — поліпшити локальний кровообіг і відтік міжтканинних рідин. Унікальна техніка тисулярного дренажу тут незамінна (про неї були публікації в журналі «Косметолог» № 3/2013, № 5/2017).

І якщо ми відрегулювали ситуацію, запускаються процеси самовідновлення, і організм ліквідує застійні явища.

Крижі й хребет — основа всього. А найголовніше й первинне — форма посудини, в якій нас виношували.