Науковці з’ясували, що будь-які емоції, які володіють жінкою під час вагітності, відбиваються на характері її майбутньої дитини. Якщо вона злиться, нервує, постійно свариться з близькими, то в дитини згодом буде важче виховати доброту, м’якість та інші позитивні якості. Тому жінці під час вагітності потрібно не лише дбайливо ставитися до свого здоров’я, а й намагатися завжди бути в гарному настрої, жити в любові та злагоді з оточенням. Відвідуючи музеї, театри, милуючись гарними речами, жінка не лише сама отримує задоволення, а й дарує його своєму малюкові.
Дитина, перебуваючи в утробі матері, може зазнавати впливу тих самих негативних чинників, що діють на організм матері. Це можуть бути як фактори, не залежні від людини, так і ті, яких цілком можна уникнути. До перших належать екологічна ситуація в місцевості, де живе майбутня мама, різні шуми та електромагнітні випромінювання. До другої групи — зловживання ліками, уживання алкоголю, наркотиків, куріння, несприятлива психологічна атмосфера, у якій перебуває вагітна.
Дослідження показали, що лікарі, які ведуть вагітність, часто приділяють недостатньо уваги психічному здоров’ю пацієнток. У вагітних жінок нерідко спостерігають порушення настрою, тривожність, трапляються психічні розлади. Ба більше, клініцисти встановили: 12 % жінок схильні до суїциду, 26 % вагітних страждають на депресію. Більшість майбутніх мам мовчки потерпають від депресії протягом усієї вагітності.
Якщо жінка у «цікавому» становищі схильна до підвищеної нервової збудливості, це може призвести до виснаження її нервової системи. У результаті з’являються забудькуватість, страхи, недостатня опірність інфекціям, загальна слабкість. Водночас знижена функція парасимпатичної нервової системи погіршує травлення й обмін речовин. Усе це може негативно позначитися не лише на внутрішньому стані жінки, а й на її зовнішності та, згодом, на стані шкіри дитини.
Шкіра є фізичною межею між нашим внутрішнім світом і світом довкола. Але, крім того, шкіра має дуже важливу властивість, якій ми іноді не надаємо належного значення, — дотик. Вважають, що зір і слух необхідні людині для спілкування із зовнішнім світом і є головними джерелами інформації, а дотику відводять суто символічну роль. Однак не слід забувати, що функції дотику починають розвиватися вже в зародка раніше, ніж закладаються органи зору і слуху, а в корі головного мозку зона дотику займає вдвічі більше простору, ніж зір і слух разом. Тож дотик — це значно більше, ніж просто засіб комунікації: ним людина майже не користується свідомо.
Існуюче співвідношення «шкіра — нервова система» мозок перетворює на емоції та відчуття всієї інформації, отриманої через дотик. Часто цей процес відбувається більше на підсвідомому, ніж на свідомому рівні.
Якщо простежити ланцюжок «емоційна напруга — м’язова контрактура — зміна образу та експресії», можна додати ще одну ланку — тисулярні та структурні зміни як наслідок цього процесу. Отже, особливо важливим є те, в якому емоційному стані постійно перебуває вагітна жінка.