Я — ПУШИНКА В БЛАКИТНОМУ НЕБІ!

Синдром хронічної втоми — не міф, а реальність. Щоб встановити діагноз «синдром хронічної втоми та імунної дисфункції», потрібно, щоб пацієнт щонайменше пів року скаржився на виражену втомлюваність, а також мав додаткові ознаки: значні порушення короткочасної пам’яті й концентрації, біль у горлі, м’які лімфовузли, біль у суглобах без почервоніння й набряку, головні болі, розлади сну. Діагноз вважають достовірним за наявності 1–2 головних ознак і кількох другорядних.

Найчастіше синдрому хронічної втоми (СХВ) зазнають жінки будь-якого віку — від підліткового до похилого, адже саме вони частіше відчувають стрес, серйозні психологічні та фізичні навантаження, а також перепади настрою. Цей синдром може розвиватися після тяжкої хвороби, коли організм ослаблений і не здатний боротися з вірусами. За даними досліджень учених, збудниками СХВ є різні віруси, у тому числі простого герпесу.

Найчастіше люди з хронічною втомою скаржаться на брак життєвих сил. А енергія відіграє вирішальну роль у кожному процесі, що підтримує життя організму. Без енергії немає росту й поділу клітин, без енергії — немає життя. Коли життєвої енергії мало, людина страждає від депресії та тривоги. У ній поселяється страх: страх втрати, невдачі, болю тощо. Психологічний стан страху відірваний від будь-якої реальної, конкретної й безпосередньої загрози.

Для життєдіяльності людини важлива енергія у вигляді глюкози й тригліцеридів. Ми вимірюємо їх у калоріях — мірі тепла. Кожному з нас потрібно спалювати певну кількість калорій, щоб зберігати інтенсивність обміну речовин, тобто здатність дихати, працювати системам кровообігу, травлення й усьому іншому, що робить організм живим. Це означає, що ми маємо не лише спалювати, а й зберігати та споживати мінімальну кількість калорій щодня.

Якби людині були потрібні лише калорії, як машині потрібне пальне, питання дієти вирішувалися б дуже легко. Але й машині потрібне не тільки пальне — інакше відпала б потреба в механіках.

Як і автомобілю, нам потрібен певний профілактичний догляд. У чомусь допоможе лікар, а щось ми робимо самі — наприклад, чистимо зуби, рухаємося або формуємо свій раціон. Але основну роботу з підтримання себе в здоровому стані організм виконує сам, якщо ми постачаємо йому потрібні для цього «матеріали», найголовнішими з яких є харчування та фізична активність.

З синдромом хронічної втоми можна жити нормальним життям, особливо якщо підходити до питання комплексно, одразу звертаючи увагу на фізичний, емоційний і духовний стани. Насамперед — збалансоване харчування, фізичні навантаження і спосіб життя.
Дуже добре в цьому комплексі працює масаж. Але який саме? З власної практики вважаю, що найкраще —

Соматоемоційний®: цією технікою ми впливаємо на тіло та дві його великі системи — біохімічну й структурну. А ще — на психоемоційний рівень, який відображається на тілі. Коли ми знаємо, у якому місці на тілі «відбиті» певні емоції, для нас відчиняються двері, щоб на ці емоції впливати.

Приклад: чому в одній і тій самій ситуації одна людина отримує головні болі, розлади сну, а інша — виразку шлунка чи порушення пам’яті? Є двоє людей, які пережили ситуацію по-різному. Це означає, що емоції, які виникли в кожного, були різними й «втілилися» в різних органах, бо кожен орган чутливий до різних емоцій. Наше життя визначається нашими почуттями й емоціями, які пробуджуються і починають рухатися, вступаючи в контакт із довкіллям. Наше фізичне тіло — лише транспорт для тоншого «тіла», яке ми називаємо емоційно-чуттєвим тілом.

Синдром хронічної втоми «любить» людей, що відчувають стрес, мають серйозні психологічні та фізичні навантаження. Тому, дбаючи про фізичне тіло, не слід забувати і про це тонке тіло, яке формують емоції.

Техніка Соматоемоційного® масажу впливає як на стенічні емоції (радість, гнів, злість), так і на астенічні(тужливість, тривога, смуток), гармонізуючи їх і роблячи гнучкою не лише психоемоційну, а й фізичну форму — тіло.

Тіло мимоволі стає водночас розслабленим і зібраним, що сприяє вільній циркуляції життєвої енергії, від якої залежить здоров’я та злагоджена робота всіх органів. Після першого сеансу масажу людина буквально «літає» — немає важкості в ногах, тіло не болить, голова ясна, життєва енергія б’є ключем, душа радіє світові. І головне — з’являється впевненість у власних силах.

Справжнє здоров’я ґрунтується передусім на душевному спокої.
Окрім масажу, який виконає кваліфікований фахівець, що людина може зробити для себе самостійно?
Щоб усунути пригнічений стан, наповнити організм енергією і надихнути «бойовим духом», запропонуйте клієнту такі вправи.

Усунення пригніченого стану

Вправа 1. Перед грудьми з’єднайте пальці рук у «замок» і напружуємо пальці. Видихаючи ротом, сильно розтягуємо пальці в протилежні боки. Після завершення видиху послаблюємо пальці й робимо вдих носом. Зосереджуючи зусилля на безіменних пальцях, повторюємо вправу 10 разів (фото 1).

Вправа 2. Виставивши ногу на крок уперед, стискаємо кулаки, загинаючи великі пальці всередину. Згинаємо руки в ліктях безпосередньо перед грудьми, робимо вдих носом. Енергійно викидаємо кулаки вперед і водночас розгинаємо всі пальці, при цьому робимо різкий видих ротом. Змінюючи ноги місцями, повторюємо вправу по 5 разів для кожної ноги (фото 2, 3).

Коли падають життєві сили

Вправа 1. За головою зчіплюємо вказівні пальці один з одним, випинаємо груди й прогинаємося назад. Ноги — на ширині плечей, носки стоп спрямовані всередину. Роблячи видих, спокійно розслабляємо поперек. Зігнувши ноги в колінах до межі, затримуємося в такому положенні на 5 секунд. Утримуючи тіло в тій самій позі, повільно підводимося й робимо вдих. При цьому із зусиллям тягнемо зчеплені вказівні пальці в протилежні боки. Повторюємо вранці та ввечері по 10 разів (фото 4, 5).

Вправа 2. У положенні сидячи на підлозі, не відриваючи ступні від підлоги, обіймаємо коліна обома руками й притискаємо до грудей. Це подразнює точку впливу «кікай» під пупком, зміцнює тонкий кишківник і печінку, вливає життєві сили (фото 6).

Вправа 3. Кладемо горіх або м’яч для гольфу під поперек, втискаємо його в точку «сансё» (визначаємо її, приклавши свій кулак ззаду по центру попереку), злегка підіймаємо голову й плечі. Ця вправа дає енергію за лічені хвилини. Особливо добре виконувати її за десять хвилин до сну. Щоденне повторення цих вправ сприяє зміцненню й інших внутрішніх органів, а також підвищенню фізичної сили всього тіла.