ВЕНОЗНИЙ ДРЕНАЖ

Техніка венозного дренажу обличчя спрямована на процес активізації кровообігу та прискорення окисно-відновних процесів у тканинах. Основний ухил у ній робиться на роботу з судинною системою обличчя: її артеріальною, венозною та капілярною складовими. У той самий час опосередковано торкаються та інші системи обміну речовин.

РОЛЬ СУДИН

Кожна клітина нашого організму дихає, харчується та позбавляється продуктів життєдіяльності. Поживні речовини та кисень надходять у клітину через її мембрану з міжклітинної рідини. Непотрібні клітині продукти життєдіяльності вона виділяє у міжклітинний простір. Харчування та кисень поставляються в міжклітинний простір найдрібнішими судинами – артеріальними капілярами. Венозні капіляри і венули (як і лімфатичні судини) «забирають» з міжклітинного простору продукти метаболізму клітин.

Обмін всіх речовин в організмі залежить від руху крові в кровоносній системі (особливо в капілярній та венозній мережах). Через капіляри відбуваються найважливіші процеси харчування та очищення клітин. Серце спрямовує кров відповідної якості та в кількості, що вимагається органами та системами. Судини (артерії, артеріоли) підводять кров від серця до капілярів, а капіляри у свою чергу забезпечують обмін речовин у кожній клітині.

Застій крові в капілярах і венозних судинах відкриває можливість вторгнення різних мікробів, тоді як кров, що активно рухається, сприяє дезінфекції організму. Найчастіше порушення капілярного кровообігу, уповільнення руху міжклітинних рідин є причиною серцево-судинних захворювань та багатьох інших функціональних розладів організму людини. Ці ж причини в основному призводять і до багатьох інших, менш «небезпечних для життя» захворювань.

СПЕКТР РІШЕНЬ

Образно кажучи, кровоносні судини - це джерело енергії життя в організмі. Їх здоров'я та стан визначають здоров'я, красу та тривалість життя. Неодмінною умовою збереження краси та здоров'я людини є загальновідомі фактори, такі як правильне та якісне харчування, помірні фізичні навантаження, відсутність шкідливих звичок. У той же час швидкий ритм життя, навколишнє середовище та інші умови, в яких існує сучасна людина, не завжди дозволяють їй відповідати вимогам, що висуваються. Зараз дуже рідко можна зустріти людину, у якої справді здорові кровоносні судини, зокрема капіляри.

Застосування венозного дренажу обличчя допоможе вирішити низку проблем:

• вилікувати купероз (порушення кровообігу у шкірному покриві);
• зменшити гравітаційний птоз (опущення тканин під впливом земного тяжіння);
• усунути крихкість судин;
• зняти набряки;
• покращити колір шкіри та її еластичність;
• досягти ліфтинг-ефекту;
• відновити мікроциркуляцію тканин та цілісність судин після пластичних операцій, дермабразії, шліфування, при виникненні побічних ефектів мезотерапії тощо.

Крім того, стимуляція роботи поверхневих і глибоких судин шиї та голови активізує лімфо- та кровообіг, прискорює обмінні процеси, дозволяє домогтися певної міри зняття головного болю, болю в серці, покращити зір, усунути задишку, провести профілактику утворення застійних

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ

Венозний дренаж обличчя може застосовуватися як самостійна процедура, так і в комплексі з іншими техніками масажу по обличчю. Наприклад, у комплексі з хіромасажем можна застосувати м'язово-судинні маніпуляції для посилення венозного відтоку; спільне застосування з методикою лімфатичного дренажу дозволить задіяти процеси активації системи виділення в комплексі.

Роботу можна виконувати як з косметичними зволожуючими та живильними засобами, так і без них - із застосуванням масажної олії або крему.

Методика виконання венозного дренажу включає комплекс маніпуляцій, які можна умовно розділити на основні (дренаж, підкачування) і додаткові (фрикції, вазоконстрикції, паси, рефорсадо і т. д.). Залежно від поставленого завдання та особливостей стану організму клієнта фахівець може скласти схему масажу, яка буде найбільш оптимальною у кожному конкретному випадку. Наведемо приклад. Якщо шкіра клієнта реактивна, вразлива, має підвищену чутливість; при спекотній, холодній або вітряній погоді покривається цятками, лущиться і червоніє, то схему масажу вибудовуємо наступним чином:

Всі додаткові маніпуляції виконуємо по зонах, піднімаючись знизу нагору. Інтенсивність вазоконстрикцій та венозно-судинних фрикцій збільшуємо від 4 до 6. Основні маніпуляції виконуємо поперемінно, спочатку на одній половині обличчя, потім на іншій, потім знову міняємо сторони. На завершення об'єднуємо маніпуляції прийомом рефорсадо (зміцнення), проходячи по зоні, що масажується знизу вгору, збільшуючи при цьому інтенсивність з 6 до 8 разів. Наприкінці сеансу всю схему поєднуємо глобальними вазоконстрикціями, односторонніми та двосторонніми. Інтенсивність – від 2 до 4 разів.

Зони, по яким виконуються маніпуляції венозного дренажу: голова, шия, шийно-потилична зона, зона декольте, ключиці, плечі, лікті.

ВРАХОВУЮЧИ ПРАВИЛА

Для правильного виконання техніки венозного дренажу необхідно враховувати чотири основні фактори:

Швидкість. Швидкість прокачування повинна відповідати швидкості струму крові у венах та капілярах та лімфи у лімфатичних судинах у стані спокою. Тобто швидкість переміщення рук масажиста по поверхні шкіри, що масажується, не повинна перевищувати 0,5-1,0 см/сек.

Інтенсивність. Кількість прокачувань по зонах залежить від характеру зони, що масажується. Чим делікатніша структура, тим менша інтенсивність.

Сила тиску. Тиск умовно поділяється на поверхневий (для проведення периферичної циркуляції) та глибокий (для проведення глибокої циркуляції). Чим більше капілярів покриває м'язи, тим більше напруги витримує м'язова маса, а особливо ті м'язи, які постійно перебувають у стані активності та рухливості (мімічні м'язи обличчя), тим важче відбувається процес виведення залишкових продуктів обміну. Жорстка м'язова маса напруги м'язів обличчя викликає збільшення її непрохідності.

Напрямок. При інтенсивній формі впливу робота проводиться зверху донизу (від дистального до проксимального), виробляється імпульс по всьому кровоносному потоку. А за таких проблем, як купероз, відновлення після хірургічного втручання, роботу необхідно проводити від проксимального до дистального, розділяючи потік крові на частини. Тому силу тиску необхідно зменшити.